Причини для зміни роботи в ІТ, або Почнемо з себе

Причини для зміни роботи в ІТ, або Почнемо з себе

У цій статті я хотів поділитися з вами своїми особистими спостереженнями, досвідом і аналізом того, чому люди змінюють роботу в ІТ. Я пройшов шлях від вчителя інформатики в середній школі, системного адміністратора, програміста, бізнес-аналітика, керівника проекту і зараз обіймаю посаду операційного директора в одній софтової компанії. У мене за плечима 17 років досвіду роботи в ІТ, сотні проведених співбесід. Свого часу я змінив 9 роботодавців.

Грунтуючись на аналізі проведених співбесід і своєму іноді гіркому досвіді, я виділив шість основних причин зміни роботи в ІТ.

Заробітня плата

Напевно, це найпоширеніша причина. «Голод, не тітка …». В ІТ мало хто голодує, звичайно, якщо ви не працюєте на державному підприємстві. Але скільки б ми не заробляли, нам завжди хочеться заробляти ще більше. Що тут приховувати, у мене так само, як і у багатьох читачів, основною причиною зміни роботи був саме розмір заробітної плати або затримка виплат.

Один мій знайомий влаштувався в компанію, де йому запропонували непоганий job оффер з гарною заробітною платою. І що тут не так? У цій компанії практично нікому не піднімали заробітну плату, прив’язки до курсу також немає. Менш ніж через півроку курс гривні дуже сильно впав, і моєму знайомому знову довелося виходити на ринок праці в пошуках роботи.

Якщо у вас на руках приємний job оффер, не поспішайте його сліпо приймати. Проведіть аналіз самої компанії. Почитайте відгуки про компанію (ресурсів зараз достатньо), подивіться, хто з ваших знайомих працював або працює в цій компанії. Переговоріть з ними, уточніть, чи проводиться перегляд заробітної плати і які умови для цього необхідно виконати; чи була затримка заробітної плати.

Кар’єрний ріст

Кар’єрне зростання або більш правильно сказати – відсутність кар’єрного росту. Це можна віднести до пункту «Професійне вигорання» в моєму списку, однак я часто чую цю причину на співбесідах і вирішив виділити окремим пунктом.

Кумедний випадок стався з моєю колегою, яка працювала на позиції головного інженера-технолога більше 3-х років. Їй запропонували перейти в іншу компанію на посаду керівника підрозділу. На поточному місці роботи їй не змогли запропонувати підвищення на посаді, а колезі дуже цього хотілося. Власне, вона і перейшла в іншу компанію на посаду керівника. Через деякий час ми з нею зустрілися, і я поцікавився, як у неї справи на новому місці роботи. На що отримав відповідь: що не дуже все добре. Як виявилося, в підрозділі у неї не було взагалі нікого, тобто керівник підрозділу без співробітників. У неї немає взагалі ніяких повноважень і привілеїв, просто тепер посада називається по-іншому і все.

Якщо ви йдете на більш високу посаду, як мінімум поцікавтеся:

  • кількість співробітників у вашому підрозділі;
  • вашими повноваженнями;
  • які очікування від вас як керівника;
  • чому посада керівника є вакантною

Керівництво

Багато моїх знайомих скаржилися на те, що їхній керівник «Редиска». І, мовляв, він мене недооцінює і взагалі ніколи не слухає. Не люблю обговорювати інших, проте згоден, що не всі можуть бути менеджерами. Є одна крилата народна фраза: «Чим вищою ставала його посада, тим сильніше корона стискала його мозок».

Якщо ви менеджер, ви зобов’язані подбати про свою команду, допомагати своїм співробітникам розвивати їх професійні навички, істинно радіти успіхам як команди в цілому, так і особистим перемогам співробітників. Захищати їх від вищого керівництва. Керівник повинен бути в першу чергу лідером. Нас вас повинна рівнятися ваша команда. Ви повинні бути прикладом.

Коли я отримав свої перші менеджерські погони, дуже хотів бути гідним менеджером. З цього приводу батько мені сказав: «Де б ти не був, ким би ти не був – залишайся завжди людиною». Мені це допомагає.

І в той же час керівник і є «Редискою». Саме він змушує працювати, іноді робить прочухана, і найнеприємніше – звільняє співробітників.

І якщо ви все-таки називаєте свого менеджера “редискою”, можливо, причина криється не в ньому? Пошукайте причину спочатку в дзеркалі. Я часто практикую цей метод. Так, неприємно визнавати свої помилки, однак без прийняття помилок складно розвиватися.

Неможливість саморозвитку

Ось зараз полетить в мене каміння … Що!? Ви серйозно!? Цю причину я часто чую від банківських співробітників. Ось просто вдумайтесь в саме формулювання причини – саморозвиток. Хто більше має бути зацікавлений у вашому саморозвитку – роботодавець або ви? Коли я чую цю причину, задаю цілком, як на мене, логічне запитання: «Що у вашому розумінні означає неможливість саморозвитку?».

Вас, вибачте, закатали в 3-літрову банку, як овоч? Як вам заважають розвиватися? Більшість ІТ-компаній перепродають вашу працю або години праці, і вони мають право вам ставити завдання на 8 годин на день, і ви при прийомі на роботу погоджуєтеся на це – так чи ні?

Давайте розглянемо приклад: ви купили квартиру і найняли штукатура, щоб він поштукатурив стіни. Ви приходите і бачите, як він 2 години в день ліпить пасочки з розчину і каже, що це допоможе йому саморозвиватися. При цьому ваша дитина і дружина гостюють у тещі, а ви живете ось в цих пасочки … Що ви йому на це скажете?

Розповім зі свого досвіду. Досить довгий час я працював в банках на позиції бізнес-аналітика. І це не заважало мені займатися саморозвитком: мені ніхто не забороняв читати BABOK, PMBOK, відвідувати різноманітні мітапи і курси. Саме працюючи в банку, з метою обміну досвідом і саморозвитком, я створив групу в ФБ –
IT Network — Business Analysis & Project Management (для тих, хто полюбляє статистику – там є опитування). За допомогою групи я познайомився з чудовими людьми, професіоналами своєї справи, які допомогли мені розвиватися і досягати нових кар’єрних висот. Не шукайте причини – шукайте можливості!

Професійне вигорання

Так, я і сам часто падав в цю яму. Причин може бути багато. Однак без аналізу вашого поточного стану допомогти або порекомендувати щось складно.

Причини мого професійного вигорання:

  • рутина;
  • робота на знос

Саме рутина стала причиною мого звільнення з однієї компанії на зорі моїй кар’єрі. Після цього я собі сказав: рутинна робота не для мене, – і вибрав курс на позицію бізнес-аналітика. Там рутини було набагато менше. Єдине, що мені не личить і не подобається зараз – переписувати по кілька разів документи з вимогами до реализації систем. Тому спочатку я почав розробляти и погоджувати прототипи, а потім – писати документи.

Робота на знос – думаю, багато читачів стикалися з цим. Моя проблема крилася в мені:

  • Невміння делегування. З ростом моєї посади зростала і кількість завдань, і зчепивши зуби, я почав виконувати практично всі завдання сам, працюючи по 12-16 годин на день. При цьому команда аналітиків спокійно відсиджувався 8 годин і йшла додому. Я нічого не встигав робити, я злився і, як свічка, повільно згорав. Вдячний моєму менеджеру. Він мені розповів про те, як правильно планувати і розподіляти завдання, як працювати з пріоритетами … Як каже мій друг: «Працювати потрібно головою, а не 12 годин».
  • Невміння відмовити. Кожен повинен оцінювати свої сили і говорити друзям, колегам, керівникам чарівне слово – ні. Не набирайтеся завдань. Самостійно ви всі завдання не виконаєте. Оцінюйте свої сили. Тільки ви самі можете сказати, зможете зробити поставлене завдання чи ні. При відмові не скупіться на аргументацію, відмову приймати також складно.
  • Мультизадачність. У мене часто бували ситуації, коли завдань занадто багато, і доводиться переключатися з задачі на задачу. Що робити? Все досить просто: виставити пріоритети і не спокушатися на перемикання між завданнями. Саме послідовне виконання завдань збільшить вашу ефективність. Якщо переді мною стоїть важливе і термінове завдання, я відключаю всі подразники: соціальні мережі, пошту, іноді навіть телефон і виконую цю задачу.

Як зрозуміти, в чому ваша проблема? Поділюся своїм Лайфхак. При отриманні нової лички на мої погони (Head of PMO) у мене ефективність дуже сильно знизилася. Я працював все більше і більше, а результату не було, і це дуже сильно мене засмучувало. Мені порадили зробити одну вправу. Протягом двох тижнів я почав записувати щохвилини, чим займаюся на роботі, включаючи прочитання цікавих статей, листування в ФБ або в скайпі, перерви на обід, розмови по телефону і так далі. Після цього провів аналіз. Результатом був вражений. Аналіз показав, що найбільше часу я витрачаю на консультації співробітників. Але це мій святий обов’язок – консультувати колег, ним я не міг жертвувати.

За результатами аналізу мені вдалося знайти закономірність: найменше мене відволікають в період з 9:00 до 10:30, з 12:30 до 14:30. Це були найпродуктивніші години. Порадившись з моїм керівником, я попросив його змінити мій графік і працювати з 8:00 до 17:00. А обід – з 12:00 до 12:30. Тепер у мене з’явилася ще 1 година для продуктивної роботи. Здається, лише година, а для мене це ще ціла година, коли мене ніхто не відволікає. Також взяв за правило не заходити до соцмереж протягом робочого дня, це економить мені до 30 хв на день.

Зараз мене можна знайти в соціальних мережах і за читанням цікавих статей під час обіду, по дорозі на роботу і додому. До речі, так я знайшов час на прочитання книг. Книги читаю в дорозі (подорожі, відрядження, дорога на роботу і з роботи). Таким чином, цього року прочитав 18 нових книг. Ще дві лежить на полиці в очікуванні подорожей.

Атмосфера в колективі

Мені доводилося працювати в поганеньких колективах. Але я не люблю обговорювати інших, тим більше, що причиною некомфортної атмосфери можете виступати саме ви.

Розповім історію, яка трапилася зі мною в 2009 році. У той час я влаштувався на нове місце роботи і незадовго до цього відкрив для себе новий метод управління проектами – Scrum. Перейнявшись глибиною методології, почав нести з собою плакат: «Даєш гнучкість в розробці!».

Я розповідав, яка крута ця методологія і що всі неправильно працюють. Мене мало не спалили на багатті змін за єресь … Всі дивилися на мене з побоюванням і в тиху сміялися над дошкою завдань. На першій ретроспективі спринту QA фахівець заявила, що ні на кого вона скаржитися не буде і що це взагалі єресь, у нас державний замовник і ні про яку гнучкість немає й мови … Я почав поступово впроваджувати невеликі зміни, що наближали нас до гнучкої методології. І тільки за 3 роки компанія стала готова до впровадження Scrum-фреймворка.

Який висновок можна зробити? Ви прийшли в команду, до цього вона жила якось і без вас. Не варто робити революції, вивчіть, чим живе компанія. І тільки після цього, за необхідності, почніть поступово вносити зміни.

Проходячи співбесіди, будьте готові відповісти на питання, чому вирішили змінити галеру. Ваша відповідь може бути ключовим фактором під час прийому на роботу.

А які на вашу думку вагомі причини для зміни роботи?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *